Шкляр Василь Миколайович

Шкляр Василь Миколайович

Загальні відомості

Народився 10 червня 1951 року в с. Ганжалівка Лисянського району на Київщині.
Український письменник. Засновник Міжнародної благодійної організації «Фонд Василя Шкляра «Холодноярська республіка».

 

Освіта

1968-1972 рр. – Київський, а потім Єреванський університет, філологічний факультет.

 

Професійна діяльність

1972-1986 рр. – працював у пресі;

з 1988 р. – займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках»;

з 1978 р. – член Спілки письменників України;

з 1999 р. – член  Асоціації українських письменників;

2000-2004 рр. – видавництво «Дніпро», головний редактор.

Автор прозових творів, видав більше десятка книжок, зокрема романи «Тінь сови», «Ностальгія», збірки повістей та оповідань «Сніг», «Живиця». Як письменник здобув популярність після виходу роману «Ключ» (1999), який зібрав низку нагород.

Перекладав з вірменської та новогрецької. Значного розголосу набув його переклад першого видання повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя (1835; збірка «Миргород»).

 

Суспільно-політична діяльність

1991-1998 рр. – Українська республіканська партія, прес-секретар;

2011 р. – створив Міжнародну благодійну організацію «Фонд Василя Шкляра «Холодноярська республіка», головна мета якої – підтримка розвитку українського кіномистецтва, зокрема надання благодійної допомоги для створення, прокату, популяризації художнього кінофільму за твором письменника «Залишенець» («Чорний Ворон») та його можливої телеверсії.

Нагороди

1995 р. – «Золоте перо», СЖУ;

1999 р. – «Золотий Бабай», за найкращий гостросюжетний роман (роман «Ключ»);

2002 р. – «Коронація слова», перша премія в номінації «Роман» – за роман «Елементал»;

2003 р. – «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику» (КиївКон-2003, роман «Ключ»);

2011 р. – Національна премія України імені Тараса Шевченка за роман «Залишенець» («Чорний ворон») – відмовився її отримувати від Януковича.

17 квітня 2011 р. у Холодному Яру Василеві Шкляру вперше в історії України була вручена Народна Шевченківська премія. Вручення відбулося біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупаки. Кошти на неї були зібрані меценатами та громадянами України.